Вступ:
G D G D

Приспів 1:
G
У тобі так багато сторін.
D
Я просто не розумію,
Em
я просто хочу спитати тебе:
D
чому ти настільки красива!
G
Чому в мене ціла купа дивних речей,
D
яких я не розумію,
Em
яких я не відкриваю тобі,
D
бо це все може вбити,
G
тебе це може вбити.
G D G D

Куплет 1:
G D
Трошки більше, ніж навхрест,
Em
зав’язались вузлики,
Bm
і не розірвати, і не розв’язати.
G D
Доторкнутись до зіниць…
Em
Я навік в тобі застиг…
Все це так спонтанно
D
і чомусь банально…
Em Bm
Знати, думати, себе побачити зі сторони,
C
можливо, все в житті можливо.

Приспів 2:
G
У тобі так багато сторін.
D
Я просто не розумію,
Em
я просто хочу спитати тебе:
D
чому ти настільки красива!
G
Чому в мене ціла купа дивних речей,
D
яких я не розумію,
Em
яких я не відкриваю тобі,
D
бо це все може вбити,
G
тебе це може вбити.
G D

Куплет 2:
G D
З двадцять другої весни
Em
я закину свої принципи;
Bm
це буває рідко, але так помітно…
G D
Друзі всі здуріли мов,
Em
всіх понесло на любов,
і ніхто не вправі,
D
тут вже ніхто не вправі
Em Bm
стримати чи зупинити – це ж нормально.
C
Треба бути нам… якось жити нам…

Приспів 2:
G
У тобі так багато сторін.
D
Я просто не розумію,
Em
я просто хочу спитати тебе:
D
чому ти настільки красива!
G
Чому в мене ціла купа дивних речей,
D
яких я не розумію,
Em
яких я не відкриваю тобі,
D
бо це все може вбити,
G
тебе це може вбити.
D Em D
…тебе це може вбити.
G D
…тебе це може вбити.
Em D
…тебе це може вбити.
G D G D G